Пошуковий запит: (<.>A=Чомоляк Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Малишева Т. А. Морфологічна оцінка патології трійчастого нерва в експерименті [Електронний ресурс] / Т. А. Малишева, Ю. Ю. Чомоляк // Український нейрохірургічний журнал. - 2009. - № 3. - С. 31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2009_3_53
|
2. |
Чомоляк Ю. Ю. Перспективи лікування та прогнозування перебігу низькодиференційованих гліальних пухлин головного мозку [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Чомоляк, В. І. Смоланка, Т. О. Студеняк // Український нейрохірургічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2013_3_3
|
3. |
Чомоляк Ю. Ю. Сучасні погляди на патогенез невралгії трійчастого нерва [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Чомоляк, В. І. Смоланка // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - № 2. - С. 78-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2005_2_15
|
4. |
Чомоляк Ю. Ю. Експериментальна модель локальної демієлінізації корінця трійчастого нерва [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Чомоляк, Т. А. Малишева, М. І. Шамаєв, В. І. Смоланка // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_2_19
|
5. |
Чомоляк Ю. Ю. Ремієлінізація зони входу трійчастого нерва під впливом аплікації прогестерону в експерименті [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Чомоляк // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 4. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2007_4_11
|
6. |
Павук Ф. М. Клініко-інструментальні закономірності при аномалії кіарі мешканців міста Ужгород [Електронний ресурс] / Ф. М. Павук, Ю. Ю. Чомоляк // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2015. - Вип. 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2015_2_16
|
7. |
Ловга М. І. Лікування внутрішньошлуночкових крововиливів у новонароджених [Електронний ресурс] / М. І. Ловга, Ю. Ю. Чомоляк // Ukrainian neurosurgical journal. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2019_25_2_3
|
8. |
Малець М. В. Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування [Електронний ресурс] / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_5_8 Гідроцефалія є частим захворюванням у дітей, особливо віком до 1 року. Епілептичні напади спостерігаються у пацієнтів з гідроцефалією у 3 рази частіше, ніж у звичайній популяції. Значна кількість пацієнтів з гідроцефалією потребує хірургічного лікування з імплантацією лікворошунтуючої системи. Клінічні та субклінічні форми епілепсії у дітей з гідроцефалією недостатньо вивчені та потребують ретельного обстеження. Мета дослідження - проаналізувати частоту виникнення субклінічних і клінічних форм епілепсії у пацієнтів з гідроцефалією після вентрикулоперитонеального шунтування. Проведено аналіз даних пацієнтів з гідроцефалією, які надійшли в обласну дитячу лікарню з 2015 по 2019 рр. Ретроспективно зібрано епікризи 80 пацієнтів з шунтованою гідроцефалією на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні, проведено відео-ЕЕГ-моніторинг дітей з шунтованою гідроцефалією за міжнародною системою 10 - 20 у стані спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг дітей із шунтованою гідроцефалією під час сну, які мали інтеріктальні епілептиформні зміни на електроенцефалографії. За даними, клінічні форми епілепсії після вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пацієнта (39,2 %). У більшості випадків (71 %) вогнище епілептиформної активності локалізується над гемісферою, де знаходиться лікворошунтуюча система, що пов'язує розвиток епілептичних нападів із подразнювальною дією шунта. Субклінічні форми епілепсії у дітей після вентрикулоперитонеального шунтування траплялися значно рідше, ніж клінічні. Протягом 2 років спостережень за пацієнтами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацієнтів (7,5 %). Висновки: діагностика вказаних форм епілепсії можлива тільки шляхом проведення тривалого відео-ЕЕГ-моніторингу в стані активності та під час сну, а самі форми потребують подальшого ретельного вивчення.
|
9. |
Цьома Є. І. Нетравматичний субарахноїдальний крововилив: клінічні симптоми – предиктори раннього виходу пацієнтів [Електронний ресурс] / Є. І. Цьома, В. І. Смоланка, Ю. Ю. Чомоляк, Т. О. Студеняк // ScienceRise. Medical science. - 2017. - № 1. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2017_1_13
|